Перейти до основного вмісту

Gay Pride Parad 2015


Листаю я стрічку у фейсбуці та натрапляю на новину: "Gay Pride Parad 12.06.15".

Ще після приїзду мені розповідали, що в Тель-Авіві проходить один з найкрупніших Гей-парадів та радили обовязково відвідати, хоча би один разочок.

Я чекав цього параду, напевно, більше, ніж всі ті, кхм, чоловіки.



Чесно кажучи, розраховував я побачити зовсім не те, що побачив сьогодні. З минулого досвіду роботи охороною в клубах я відвідав не одну гей-вечірку. Тому виходячи з цього, парад я уявляв досить брутальним.



Збір відбувався в невеличкому парку. О 12:00 почали йти зазначеним маршрутом. Через парад перекрили багато доріг, тому поки я доїхав та поїв, оскільки не снідав, я запізнився на початок. Довелося наздоганяти.



Прийшовши в парк, був трохи збитий з пантелику... Діти, дівчата, хлопці, батьки. Стоп. А де ж та брутальщина? Шкіряна білизна, брутальні мужики, голі жопи та облизування один одному гінеталій? Я взагалі туди потрапив?



Все досить культурно. Без брутальнощів. Що я тоді тут роблю? Люди ходять з прапорцями веселки, всі малюються тою веселкою, посміхаються. Дітвора бігає під ногами. Гарна музика звучить. Пройшовши далі, змішавшись з натовпом, я почав помічати як молоді хлопи, років так по 16, обіймають одне одного та шльопають по попці друг-дружку. Вилизують вушко.



Для більшості - це просто Парад. Можливість вийти з голим торсом, вдягнутись в колготки, напитись, відпочити, прогулятись по перекритим вуличкам, послухати музику яка через кожні 20 метрів різна і просто провести час із задоволенням.



Всі з мене сміялись, коли я пропонував їм йти на гей парад і казали мені "бережи жопу".



Збрешу, якщо скажу, що не відвував чиїхось рук у себе на сідницях і не тільки. Користуються можливістю в натовпі...



Якось по\серед роботи заходжу в туалет. Мию руки, дивлюсь у дзеркало і бачу дуже смішного маленького і тендітного чоловічка, який розміром зі свою валізу. Він підходить до кабінки, дивиться на мене та маячить мені бровкою та рухом голови, мовляв типау заходь до мене. Я спочатку не зрозумів, що це було, але коли він зробив це в друге, я засміявся.



Якось приїхав Діма. Ми пішли з ним перекусити. Замовили. Сидимо говоримо. Підходить офіціантка з двома рюмочками та каже "то вам від бармена, він хоче з вами випити". Підходе той бармен, ніжний весь такий, маленький хлопчина, манікюр як у жінки і каже "випємо за нас".



Якось, як завжди, я з ранку на роботі йшов за кавою. Це була нова робота та нова кава. Обслуговував мене хлопнича років так 30. Борода і волосся на голові однієї довжини. Сережка в лівому вусі. Охайний. Я зробив замовлення. На наступний день він вже нічого не питав і одразу зробив те саме, що і вчора.



Якось, в залі, підходить до мене мужик і каже "слухай, ти не подумай, але мені подобається твоє тіло".



Якось, на роботі охоронець розповідав, як на одній вечірці на нього накинувся гей та вкусив. Шрам досить величезний.



Якось, Шані (трансвестит) каже мені "а ти не хочеш мати двох дівчат?". Я відповідаю, що ні, а у відповідь "ну нехай вона буде обережна".



Я не розумію, чому всі бризгали водою з дахів.



Люди просто не соромляться і роблять те, що бажають.



Мені було дуже приємно, що люди, коли я націлював на них камеру, не ховались, а навпаки старались якнайкраще зробити гарний кадр.



Це рух щасливих людей, крокуючих веселковим містом без будь-якої злоби. Обіймаються та не соромляться свого вибору і за це їх ніхто не поб'є, не образить, навіть не посміють, тому що вважають це за нормальне. Нещодавно дивився новини з гей-параду в Києві.



Мені казали "піди разок, надивишся і в наступний раз більше не захочеш". Захочу.



Мені казали "бережи о*ко", але ніхто навіть не намагався.



Казали "фу, як ти можеш піти дивитись на цих "піда*сів?". "Так само як і на тебе", - відповідав я.



Казали "дивись, щоб потім не надумав з чоловіками спати". Навіть не встав.



























































































Самий молоденький з "них" був десь 12-річний.



Дівчат з нетрадиційною орієнтацією було, напевно, так само багато, як і хлопів.



Було дуже спекотно.



До речі, не пропустила парад і ця бородата дівка з євробачення, співала там.



Напевно всіх національностей та з усього світу.



Починаючи з двух та до 90 рочків.



Наспраді людей було дуже і ще більше.



Росіяни відразу помітні.



Пацани не витримали тиску.




От що це за прікол ходити тільки в труселях я не розумію.



А дівчата всі в купильниках. Таке ніби в надії когось "зацепить" на гей-параді.




Я би був проти, щоб мої діти на таке дивились.















Після параду переповнений емоціями. Через те, що забив і закинув, не можу їх гарно вилити в блог. Але виправлюсь. Скоро.



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

1 year

Рік минув досить швидко, хоча з іншого боку, якщо пригадати весь рік, то він вийшов дуже насиченим на пригоди! прийшов я на роботу і чую: - Ерік, ти вихідний три дні - що? - три дні ти вихідний,можеш йти додому - але я не хочу - тоді йди працюй ось так дивно в мене почався робочий день. робота в манго забирала багато сил,часу,та приносила мало грошей. повертаючись з роботи я зустрів у входа в гуртжиток Стаса. Він так само як і я, не знав куди податись після закінчення курсів, тому ми вирішили, що нам час обєднатись та шукати квартиру. Невдовзі до нас підключився Вадім, але не надовго. Його тітка запропонувала йому жити з ними, тому після того,як ми знайшли крутезну двоповерхову квартиру в чудовому районі за помірні гроші, нам довелось відмовитись від неї та шукати знову. Домовились зі Стасом об'їздити пару квартир, які він знайшов. Зателефонувавши своїй начальниці,я все таки взяв ці три вихідні. Ми об'їздили чи немало квартир, складно було підібрати

В минуле

Я купив новий телевізор, йди подивись! Великий, з овальним екраном Панасонік. Такий був популярний десь в 98-му. Де ж ти його знайшов? І що ми на ньому дивитимемось? Він ще ловить декілька каналів, зі старих супутників. Все для доці. Хутчіш, нам потрібно йти. Збирайся. Немов опавше листя, все навколо червоне, немає птахів, небо сіре, повітря забруднене. Смерть. Якби ж ще розуміти що тут сталось. "Нам потрібні харчі ",- промовляє він. Далеко не відходимо і дивись обережніше, слідкуй куди стаєш. Через це листя нічого не видно. Диви, як гарно вона виглядає здалеку, як виділяється на цьому фоні. Лиш...що це там? Що там рухається? Знову вони? Камуфляжні костюми, зброя, противогази - вони б нам не завадили. Скоріш ховаємось. Якщо помітять нас ,ми - трупи. Що їм потрібно від нас? - наші легені. Легені? Хутчіш ось за той трактор. Грунт мягкий, ніби після дощу,поглинає взуття, заповільнює хід. Крок не туди. І ось воно: кольори! Дим кольорів райдуги, флюресентно насичених та до неймо