Eric Daily

Відкриваю очі. Знову ці білі стіни. Запах цигарок та шум води в ванній. В п’ятдесяти метрах розташований дитячий садок. Не знаю, що це за музика, але нічого гіршого за ці пронизуючі до крові сигнали з ранку не може бути. Хіба передзвін. Пересохло в роті. Дивні сни змушують кожного сонячного ранку затримуватись в ліжку і пригадувати ці доволі не звичайні відчуття. Сьогодні горіли машини. Велика кількість міліції екіпірованої та злої на вул. 8 Березня, де я колись мешкав. Молоді хлопці перелякані та неготові. А до чого? Я опинився біля "Осетії". Звернувши направо, наштовхнувся на ярмарок. Говорю по телефону. Не знаю, хто ця людина на іншому боці телефону, але мені весело та приємно, я розповідаю цікаву історію - звідки? Великий ярмарок, палатки неначе в фільмі про "Гаррі Поттера" - зовні вона маленька, а як опиняєшся всередині, то це цілий замок. Людей майже немає. Бачу тільки свого батька, але гам ніби від сотні чоловік. Звертаю наліво і опиняюся в палатці, де бачу

Третій місяць. За цей час: - Відбулась посвята в жителі Тель-Авіва. - Двічі потрапив під авто. - Збив 32 людини. - Два рази вступав в бійку з колючими кущами та міцним асфальтом. - Як розводять на бабло нових репатріантів. - Тричі змінив роботу. - Третій місяць немає Інтернету.  - Дуже неординарний персонал на роботі. - Відчув як відпочиває місцева молодь. - Вперше побачив восьмиметрові хвилі. «Посвята в жителі Тель-Авіва», – це так мені сказав Діма, коли я йому подзвонив пожалітись на те, що в мене вкрали велосипед. Був сірий будній день. Місцями моросив дощ. Після роботи я добряче зголоднів і вирішив піти в МакДональдс, оскільки тільки він був відчинений. Добряче посмакувавши огромезним бургером та картоплею фрі я спустився на парковку, де зазвичай залишав свій велосипед, прив’язаний до огорожі. Підійшовши до цієї самої огорожі, я здивувався не побачивши свій байк. Спочатку подумав, що можливо я його залишив в іншому місці, але де? А потім з