Я купив новий телевізор, йди подивись! Великий, з овальним екраном Панасонік. Такий був популярний десь в 98-му. Де ж ти його знайшов? І що ми на ньому дивитимемось? Він ще ловить декілька каналів, зі старих супутників. Все для доці. Хутчіш, нам потрібно йти. Збирайся. Немов опавше листя, все навколо червоне, немає птахів, небо сіре, повітря забруднене. Смерть. Якби ж ще розуміти що тут сталось. "Нам потрібні харчі ",- промовляє він. Далеко не відходимо і дивись обережніше, слідкуй куди стаєш. Через це листя нічого не видно. Диви, як гарно вона виглядає здалеку, як виділяється на цьому фоні. Лиш...що це там? Що там рухається? Знову вони? Камуфляжні костюми, зброя, противогази - вони б нам не завадили. Скоріш ховаємось. Якщо помітять нас ,ми - трупи. Що їм потрібно від нас? - наші легені. Легені? Хутчіш ось за той трактор. Грунт мягкий, ніби після дощу,поглинає взуття, заповільнює хід. Крок не туди. І ось воно: кольори! Дим кольорів райдуги, флюресентно насичених та до неймовірного болю жгучих. Не зрозуміло звідки він взявся. Але це все після отієї останньої битви. Витікаючи з-під землі, він обпалює шкіру, не зважаючи на захисний одяг. Немов яд, виїдає все навколо. Але мене він не зачепив. Він кричить від болю. Вся шкіра покрита пухирями, великими та водянистими. Вони лопають. Згустки крові винирюють крізь них. Шкіра ,немов сир після духовки ,—плавиться. Болото та сир - видовище не з приємних. Його вже не врятувати. Дитина! Мені потрібно врятувати дитину! Ось трактор, потрібно сховатись за нього. Їх занадто багато, мені їх не врятувати. Чується шорох, обертаюсь, Glock 9мм дивиться прямісінько мені між очима, Дуло опускається трохи нижче, доноситься вистріл. Біль стерпна, нічого особливого, ніби став на кличник. Важко дихати. А небо таке сіре, променів сонця не видно, все затягнуте. Люди в масках обступили, здирають одяг з мене. Їм потрібні легені. Вони їх отримають. Прости.
Рік минув досить швидко, хоча з іншого боку, якщо пригадати весь рік, то він вийшов дуже насиченим на пригоди! прийшов я на роботу і чую: - Ерік, ти вихідний три дні - що? - три дні ти вихідний,можеш йти додому - але я не хочу - тоді йди працюй ось так дивно в мене почався робочий день. робота в манго забирала багато сил,часу,та приносила мало грошей. повертаючись з роботи я зустрів у входа в гуртжиток Стаса. Він так само як і я, не знав куди податись після закінчення курсів, тому ми вирішили, що нам час обєднатись та шукати квартиру. Невдовзі до нас підключився Вадім, але не надовго. Його тітка запропонувала йому жити з ними, тому після того,як ми знайшли крутезну двоповерхову квартиру в чудовому районі за помірні гроші, нам довелось відмовитись від неї та шукати знову. Домовились зі Стасом об'їздити пару квартир, які він знайшов. Зателефонувавши своїй начальниці,я все таки взяв ці три вихідні. Ми об'їздили чи немало квартир, складно було підібрати...
Коментарі
Дописати коментар